Твої грози пахнуть світлом,
Б'є погляд удаль,
Непохитно, непомітно
Дощ вабить печаль...
Не змогли мої сни
Стати сильними...
Без меж світ твоїх очей!
Серце моє п'яне тане...
Без меж сум моїх ночей,
Ким же я без тебе стану?..
Без меж любов моя...
Твои грозы пахнут светом,
Взгляд бьет вдаль.
Стойко, незаметно
Дождь манит печаль...
Не смогли мои сны
Стать сильны.
Без границ мир твоих глаз.
Мое пьяное сердце тает...
Без границ печаль моих ночей,
Кем же я без тебя стану?
Без границ любовь моя...
Моя Джульєтта, он би ти побачила сама,
Яка на твоєму балконі настала зима.
Моя Джульєтта, кажуть, що любов уже не та,
Хіба б ти сьогодні мовчала, Джульєтта.
Моя Джульетта, ах, если б ты увидела сама,
Какая на твоем балконе настала зима.
Моя Джульетта, гадают, что любовь уже не та,
То разве молчала бы ты, Джульетта?
Я не можу їсти,
Я не хочу пити.
Я таки не знаю,
Як з тобою жити,
Як без тебе жити...
Я не могу есть,
Я не хочу пить.
Я же не знаю,
Как с тобой жить,
Как без тебя жить...
Напиши на простому конверті,
Те, що так у житті не сказав.
І за крок до відважної смерті,
Будь таким, яким Бог тебе знав.
І поглянь, як навколо світає,
І як сніг неймовірно блищить,
Не спіши, най вона зачекає,
Ще мить...
Потерпи, най вона зачекає,
Ще мить...
Не спіши, вже весна наступає,
За мить...
Напиши на простом конверте,
То, что в жизни так и не сказал.
И в шаге от отважной смерти,
Будь таким, каким Бог тебя знал...
Посмотри, как вокруг рассветает
И как снег невероятно блестит.
Не спеши, пусть она повременит
Еще миг...
Потерпи, пускай она повременит
Лишь миг...
Не спеши, уж весна наступает
Спустя миг...
А за вікном майже весна,
Знає слова майже не сказані вона,
І у моїх жилах присутня.
А за окном почти весна,
Знает слова, еще не сказанные, она,
И течет в моих венах.
А за окном почти весна,
И, Боже, как же неожиданно она
Меняет мое будущее,
Мое будущее и мою жизнь...
А за вікном майже весна,
І, Боже мій, як несподівано вона
Змінює все наше майбутнє,
Наше майбутнє і наше життя.
Якби тобі – мої думки,
Ну, а мені – та й чари твої.
Якби тобі – мої слова,
Якби мені – тебе і навпаки.
Тебе бы – мои мысли,
А мне – твои чары.
Тебе бы – мои слова,
А мне – тебя, и наоборот...
Де ми є? Хто ми є?
Плаваєм, поки є сили.
І летять, як горять наші дні.
Нам довго лишилось, чи ні?
Где мы есть? Кто мы есть?
Плаваем, пока хватает сил.
И летят наши дни, словно сгорают,
Долго ли нам осталось или нет?
Я так хочу до тебе,
Як до матері немовля.
Я так хочу до тебе,
Як до неба ота земля.
Всі на світі бажання,
Все, що маю, віддав би я,
Лиш би кожного ранку
Називати твоє ім’я.
Я так хочу до тебе...
Я так хочу к тебе,
Как к матери младенец.
Я так хочу к тебе,
Как к небу земля.
Все желания в мире,
Всё, что у меня есть, я отдал бы,
Лишь бы каждое утро
Называть твоё имя
Я так хочу к тебе...
Не залишай мені мене одного
На свою, на твою любов.
Не оставляй меня наедине с собой,
Со своей, с твоей любовью.
Cлайд с цитатой