Осінь тепла, як весна,
Просить так, немов з останніх сил, вона:
Не вбивайте мрію.
Океан Ельзи
Cлайд с цитатойЧи знаєш ти, як сильно душу б`є безжальний дощь?
Так ніби він завжди чекав лише мене.
А як болить зимовий спокій нашого вікна,
Ніжно пастельний, як твій улюблений Моне.
Знаешь ли ты, как сильно душу бьет безжалостный дождь?
Как будто он всегда ждал только меня.
А как болит зимний покой нашего окна,
Нежно пастельный, как твой любимый Моне.
І я відчуваю як падаю в небо
Як падаю в небо і краю нема
І десь би мені зупинитися треба
Та сили все менше
І ти вже давно не сама
Чи так буже завжди
Хей хоч сьогодні не йди.
И я чувствую, как падаю в небо,
Как падаю в небо и края в нем нет.
И где-то бы мне остановиться надо,
Но сила иссякает.
И ты уж давно не одна.
Будет ли так всегда?
Ей, хоть сегодня не уходи.
Не йди темної ночі,
Ми відкриваєм з тобою Едем навмання.
Сльози твої дівочі
Стали перлинами нового світлого дня.
Не уходи в темной ночи,
Мы открываем Едем наугад.
Слезы, твои девичьи
Стали жемчужинами нового светлого дня.
Холодна, голодна й невчасна!
То світла, то темна – неясна.
До крові, до болі, до ночі
Я знаю, я буду, я хочу... я хочу!
Холодная, ненасытная и несвоевременная!
То светлая, то темная — необъяснимая.
До крови, до боли, до ночи
Я знаю, я буду, я хочу... я хочу!
Коли буває від усіх
Ховаю я себе за ґрати,
Чомусь так хочеться мені
Твою безмежність відчувати.
Когда бывает ото всех,
Себя в тюрьму я хороню,
Мне почему-то так хочется
Чувствовать твою безграничность.
Просто мені
Так хочеться
Бути там, де і ти,
Так хочеться
Жити в тебе в полоні
І бачити
Як тікають від мене сни
В твої долоні...
Просто мне
Так хочется
Быть там, где и ты.
Так хочется
Жить у тебя в плену
И видеть,
Как убегают от меня сны
В твои ладони...
З тобою по колу прощали,
По колу з тобою лiтали.
Без болi, без права надiї
Так швидко, так сильно, й так мало, ой, як мало...
Мы прощались с тобой по кругу,
По кругу летали с тобой.
Без боли, без права на надежду,
Так быстро, так сильно и так мало, ой, как мало...
Забути все здається я б ніколи не зумів.
Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі.
І погляд твій — він вартий більше ніж мільони слів,
Вічно далекий, як і твій улюблений Далі.
Забыть все, кажется, я бы никогда не сумел.
Новый вызов сбрасывает отсчет свободы на нуле
И взгляд твой — он стоит более миллиона слов,
Вечно далек, как и твой любимый Дали.