Один в каное

На коліна трави лягає тінню день,

Щоб долистати-доспівати свою «Книгу Пісень».

Пообіцяй мені, пообіцяй мені,

Що завжди горітиме світло в твоєму вікні.

Небо так і не прийняло теорій буття, як і я.

Я ж бачила, я зрозуміла знак:

Усе навпаки і усе не так,

Навіть ти!

Дивно,

Крізь стіни все видно...

Чути

Міжкімнатні маршрути...

Цей світ –речей, а речі –хворі!

І ти вже тут, у тому хорі!

Йди на голос мій,

Йди на голос мій..

Скільки можна лити, скільки можна бавити слова?

Вони –не діти!

Ти – трохи холодний, а зазвичай

Такі люблять каву, а я – чай.

Метри моди метри квадратні

Перетворили в подіуми моди хатньої,

І тепер тендітні холодні дочки

Кожен день міняють свої тапочки.

Небо шукає, небо знаходить.

Спустилося з даху і знову ходить,

Ходить грозою, лягає в квіти,

Трохи полежить і мусить іти.