Я куплю чорний лексус, новий в целофане,
Щоб їздила подруга з подругами у баню,
Я куплю другий лексус, тоже в целофане,
Щоб за дівками в баню їздити охрані,
Куплю я черный лексус, новый в целлофане,
Чтоб ездила подруга с подругами в баню,
Второй куплю я лексус, тоже в целлофане,
Чтоб за девками в баню ездила охрана.
Мы музыку играли, как могли,
Но честно, что пробила бы до слёз,
Мы ждали, что придёт такой момент,
Когда увидим под ногами целый свет.
Но час за часом годы пронеслись,
И каждый сделал то, что смог,
И лишь альбому всё равно,
Мы в нём остались, как тогда.
Ми грали примітивну музику,
Так чесно, що пробила би до сліз
Чекали, що прийде такий момент
Коли під ноги впаде цілий світ
Годинник вперто роки рахував,
І кожен так як міг так і зробив
І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими, як тоді.
На глибині, зустрічаються всі,
Так ніби в морі місця нема,
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла.
На глубине встречаются все,
Как будто в море нету места,
И трутся бортами, аж стонет земля,
От зависти, подлости и зла.
Любов сліпа, сліпий і той хто любить,
На краю прірви усміхнений стоїш.
Один лиш крок — вона тебе загубить,
За руку візьме і з нею полетиш
Ти кудись вниз.
Любовь слепа, слепой и тот, кто любит,
На краю пропасти стоишь, улыбаясь.
Один лишь шаг — она тебя погубит,
За руку возьмет и с ней полетишь
Ты куда-то вниз.
Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води,
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони.
Кто-то не доплыл, потому что ему помогли
Набрать полные трюмы воды,
Потому что стать героями той войны
Очень хотели они.
А знаєш, про мене різне говорять люди,
Бо люди різні як й різне чули,
А що не чули, то добрехали,
Коли завидно стало.
А знаешь, про меня разное говорят люди,
Потому что люди разные и разное слышали,
А что не слышали, то додумали,
Когда завидно стало.
Поеду на Мальдивы бухнуть я с друганами,
Отдам немного денег, чтобы не было цунами,
Прикуплю себе остров посередине моря,
Мне нафиг он не нужен, а люди пусть говорят.
Поїду на Мальдіви бухнути з друганами,
Заплачу трохи денег, шоб не було цунамі,
Прикуплю собі острів посередині моря,
Мені він нафіг треба, а люди хай говорять.
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,
А вона чекала, просто сил не стало
І струна порвалась..
Но ничто не вечно, а любовь тем более,
Он хотел как лучше, но отдал навсегда,
А она ждала, просто сил не стало
И струна порвалась...
Cлайд с цитатой