Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води,
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони.
Кто-то не доплыл, потому что ему помогли
Набрать полные трюмы воды,
Потому что стать героями той войны
Очень хотели они.
На глибині, зустрічаються всі,
Так ніби в морі місця нема,
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла.
На глубине встречаются все,
Как будто в море нету места,
И трутся бортами, аж стонет земля,
От зависти, подлости и зла.
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,
А вона чекала, просто сил не стало
І струна порвалась..
Но ничто не вечно, а любовь тем более,
Он хотел как лучше, но отдал навсегда,
А она ждала, просто сил не стало
И струна порвалась...
Часом одні кричали, що я продався,
А другі: «Ти – молодець, не здався!»
І на чиєму тут боці правда,
Хто би нам всім сказав би?
Иногда одни кричали, что я продался,
А другие: «Ты молодец, не сдался!»
И на чьей здесь стороне правда,
Кто бы нам всем сказал?
Поеду на Мальдивы бухнуть я с друганами,
Отдам немного денег, чтобы не было цунами,
Прикуплю себе остров посередине моря,
Мне нафиг он не нужен, а люди пусть говорят.
Поїду на Мальдіви бухнути з друганами,
Заплачу трохи денег, шоб не було цунамі,
Прикуплю собі острів посередині моря,
Мені він нафіг треба, а люди хай говорять.
А знаєш, про мене різне говорять люди,
Бо люди різні як й різне чули,
А що не чули, то добрехали,
Коли завидно стало.
А знаешь, про меня разное говорят люди,
Потому что люди разные и разное слышали,
А что не слышали, то додумали,
Когда завидно стало.
Я слухаю панк-рок, а ти — Ваню Дорна,
Може тому разом є нам некомфортно.
Я слушаю панк-рок, а ты — Ваню Дорна
Может потому нам вместе некомфортно.
Любов сліпа, сліпий і той хто любить,
На краю прірви усміхнений стоїш.
Один лиш крок — вона тебе загубить,
За руку візьме і з нею полетиш
Ти кудись вниз.
Любовь слепа, слепой и тот, кто любит,
На краю пропасти стоишь, улыбаясь.
Один лишь шаг — она тебя погубит,
За руку возьмет и с ней полетишь
Ты куда-то вниз.
Не думай про завтра, це за тисячу років, а я завжди поряд!
І що таке щастя — не знають мільйони, а ми його творим!
Давай ще сьогодні покажемо людям, як треба любити!
Не думай про завтра, ще так багато треба зробити.
Не думай про завтра, это за тысячу лет, а я всегда рядом!
И что такое счастье — не знают миллионы, а мы его создаем!
Давай уже сегодня покажем людям, как надо любить!
Не думай про завтра, еще так много надо сделать.
Любов як сніг — накриє, не почуєш,
В холодний пух заковує серця.
Любовь как снег — накроет, не услышишь,
В холодный пух заковывает сердца.
Мы музыку играли, как могли,
Но честно, что пробила бы до слёз,
Мы ждали, что придёт такой момент,
Когда увидим под ногами целый свет.
Но час за часом годы пронеслись,
И каждый сделал то, что смог,
И лишь альбому всё равно,
Мы в нём остались, как тогда.
Ми грали примітивну музику,
Так чесно, що пробила би до сліз
Чекали, що прийде такий момент
Коли під ноги впаде цілий світ
Годинник вперто роки рахував,
І кожен так як міг так і зробив
І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими, як тоді.
Cлайд с цитатой