Ти недописана книга моя,
Ти моє небо повне дощу,
Ти моє макове поле -
П'яниш і вбиваєш.
Ти берегиня всіх моїх сліз
І як тільки можна кохати таку?
Ні, я не знаю, не знаю, не знаю, не знаю...
Ты недописанная книга моя,
Ты мое небо, полное дождя,
Ты мое маковое поле -
Пьянишь и убиваешь.
Ты хранительница всех моих слез,
И как только можно любить такую?
Нет, я не знаю, не знаю, не знаю, не знаю...