Відчинені серця, щирі очі,
Таких не так багато є в світі.
Лилися сльози щастя щоночі,
Обіцянки назавжди любити.
Открытые сердца, искренние глаза,
Таких не так много на свете.
Лились слёзы счастья каждую ночь,
Обещания навсегда любить.
Квіти в волоссі
Cлайд с цитатой... Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити...
Любовь в таксофонах
Обречена недолго прожить.
І раптом все змінилось навколо,
Проблеми, ціни, сни, сподівання.
Роз’їхалися як діти в школу,
Що першим було стало останнім.
И вдруг всё вокруг изменилось -
Проблемы, цены, сны, ожидания...
Разъехались, как дети в школу.
Что первым было, стало последним.
І раптом все змінилось навколо,
Проблеми, ціни, сни, сподівання.
Роз’їхалися як діти в школу,
Що першим було стало останнім.
И вдруг всё вокруг изменилось -
Проблемы, цены, сны, ожидания...
Разъехались, как дети в школу.
Что первым было, стало последним.
Залежить час найближчий
Та не завжди вiд тебе...
Зависит час ближайший
Да не всегда от тебя...
Вона носила квіти в волоссі,
І ними грався він і ще вітер.
Здавалося давно вже дорослі,
Але кохали щиро мов діти.
Она носила цветы в волосах,
И с ними играл он, а ещё ветер.
Казалось, давно уже выросли,
Но любили чисто, словно дети.
Не обіцяй назавжди,
Не обіцяй навічно,
Де твоє моє завтра,
У скронях вітер свище...
Не обіцяй навіщо,
Не обіцяй, не треба.
Не обещай навсегда,
Не обещай навечно.
Где твоё-моё завтра?
В голове ветер...
Не обещай навечно,
Не обещай, не нужно.
Є спогади про те, як було все.
Надії є на те, як все буде.
Наc доля стрімко течією несе,
Бо ми є не титани, ми люди.
Есть воспоминания о том, как все было,
Надежды есть на то, как всё будет.
Нас судьба стремительно течением несёт,
Потому что мы не титаны — мы люди.